Ромка Русин

КОЛОБОК Якось бабі дід сказав: - Я голодний , я +к удав Хочу їсти, хочу пити. Щось бодяж, бо буду бити. Баба зразу очконулась, Підірвалась, наїбнулась, Через час несе дідулі Хавчик прямо у каструлі. Облизався дідуган, Лисий, чахлий уїбан. Відкриває казанок – В казанкові колобок. - Що це бабо за хуйня , Я не поняв ніхрена. Кругле, з носом і вухами, З рилом, ротом і баньками. Баба каже:” Це дідок , Дуже вкусний колобок. Хавай, падло, не пизди І скоріше спать іди” Тільки дід хотів вкусить , Чує матом хтось пиздить - Хулі ти розкрив їбло Чмо поморщене , хуйло. Дід усрався з переляку, Вмить закрив свою ротяку. Колобок бігом стрибнув І в ліси десь пиздонув. Котить лісом круглий хер Тут виходить дикий звєрь Ой , пробачте, я збрехав – Зайчик, йобар, прискакав. Каже: „Падло ти і чмо , Кругле, печене дєрьмо Зараз тебе затопчу, Потім сяду й подрочу” Колобок немов здурів , Каже:”Що ти охуїв? Косоокий уїбан, Тупорилий, блядь, баран” Заєць зразу замовчав, Яйця в жменю тай помчав. Покотився в будяки, Погубивши кізяки. І попиздив наш кругляк У центр лісу на п’ятак , Де тусуються тварини І нема ніде людини. Котить, чує – щось ричить, Лізе, кашляє, пиздить. Глянув – бєшаний вовчара Шкірить зуби , от сучара. Каже:”Йобаний ти в рот , Хлібобулочний урод. Щас захапаю тебе І мене це не єбе” Колобочок не злякався Посміхнувся , облизався І почав грузить вовчару Тупорилу, бля, сучару. Каже:” Я тебе зарию, В гроб положу і закрию. Поняв, сіра ти собако? Геть, бо виїбу у сраку” Вовк, облізлая собака, Затулив руками сраку І поплентав десь у ліс , Сіре падло, дикий біс. Далі валить колобок. За ліском десь вже гайок , У гаю пташки співають І дерева обсирають. І почув як незабаром Потянуло перегаром , Це здоровий медвежара Нализався, як сучара. Каже:” Йди, шарко, сюди Бо отримаєш пизди. Хватить , круглий, тормозить - Мені треба закусить” - Не пішов би ти у сраку , Косолапий дебіляка? Отвічає колобок: „От’їбись , тупий мішок В мене настрою немає, І тебе грузить ломає. Я вже вовка загрузив. Хоч , тебе шоб попустив?” Міша каже:” Я поняв , Я пішов.” – і уїбав. - Дуже добре, йди Мишко, Бо напхну кілків в очко. Далі котиться наш м’яч , Із муки солодкий квач. Бачить: Чухає лиса – На лобкові волоса. Колобок розкрив їбало , Щоб було, то шось би встало. Він і справді здивувався І в мурашник уїбався , А лисиця на весь ліс Голий бацає стриптиз. Розбудила увесь ліс Псів , котів, тхорів і кіз І повівся колобок, Очі вивалив, втикнув І до рижої потнув. А вона його, дибіла, Ухопила й замочила. Об’їбала цю хлібину, Рижа, хитра, блядь, скотина! Смисл той казочки такий: Чи старий, чи молодий, Чи у силі ти мужчина, Все одно люба дівчина Може башню задурить.